Постанова КМУ №815 і дистанційне обстеження житла: чому механізм працює формально, але не завжди фактично

Постанова Кабінету Міністрів №815 передбачає дистанційне обстеження житла в зоні бойових дій як інструмент запуску компенсації. Проте на практиці у частині регіонів цей механізм стикається з безпековими та технічними обмеженнями, через що рішення про компенсацію можуть не ухвалюватися тривалий час.

Що передбачає постанова №815

Постанова КМУ №815 була ухвалена як відповідь на очевидну проблему: у зонах активних бойових дій або під постійними обстрілами комісії фізично не можуть виїхати для обстеження пошкодженого чи зруйнованого житла.

Документ передбачає можливість:

• дистанційного обстеження об’єктів;

• використання фото- та відеофіксації;

• застосування технічних засобів, зокрема безпілотних літальних апаратів;

• використання наявних матеріалів для встановлення факту руйнування.

Мета — забезпечити запуск компенсаційного механізму без особистого виїзду комісії на небезпечну територію.

На рівні нормативного тексту рішення виглядає логічним та необхідним.

---

У чому виникає проблема

Однак реалізація дистанційного обстеження пов’язана з об’єктивними обмеженнями.

1. Безпекові обмеження

У прифронтових регіонах:

• доступ до територій обмежений;

• використання дронів потребує погодження з військовими;

• повітряний простір може бути закритим;

• зйомка може створювати ризики розголошення чутливої інформації.

Фактично технічний інструмент передбачений, але його застосування часто ускладнене або неможливе.

---

2. Супутникові знімки

Супутникові матеріали можуть використовуватись як допоміжний доказ, однак:

• не завжди дозволяють визначити ступінь пошкодження;

• не фіксують внутрішні руйнування;

• можуть бути застарілими;

• не забезпечують достатньої деталізації для прийняття юридичного рішення.

Відповідно, комісія може не мати достатньої доказової бази для формування висновку.

---

3. Відсутність рішення — відсутність компенсації

Компенсаційні механізми (зокрема у межах програми єВідновлення) прив’язані до:

• акту обстеження;

• висновку комісії;

• встановлення категорії пошкодження.

Без такого рішення система не переходить до фінансового етапу.

Практичний приклад: коли механізм існує, але рішення немає

Фото надане власницею квартири з дозволом на публікацію.

Нижче — багатоквартирний будинок у прифронтовому регіоні, який зазнав суттєвих руйнувань. Частина конструкцій зруйнована, перекриття пошкоджені, окремі секції обвалені. Водночас будівля формально не визнана повністю знищеною.

Для власниці квартири це не абстрактна “пошкоджена нерухомість”, а конкретне житло, право власності та втрачене місце проживання.

Цей випадок демонструє ключову проблему застосування постанови №815:

• для ухвалення рішення необхідний акт обстеження;

• фізичний виїзд комісії може бути небезпечним або неможливим;

• використання БПЛА потребує погодження;

• супутникові знімки не завжди дають достатню деталізацію.

У результаті виникає ситуація, коли норма існує, але процес фіксації пошкодження зупиняється. А без фіксації — неможливо перейти до етапу компенсації.

Йдеться не про відсутність права, а про відсутність завершеного адміністративного рішення.

Таким чином:

• постанова формально діє;

• заяви подані;

• але рішення не приймаються місяцями.

---

Особливо чутливі регіони

Найбільш гостро проблема проявляється у регіонах, які:

• перебувають під постійними обстрілами;

• мають значну кількість пошкодженого житла;

• залишаються небезпечними для роботи комісій.

Серед таких територій часто згадується Херсонщина, однак ситуація не є унікальною для одного регіону.

---

Чи є це правовим провалом

Ситуація не виглядає як відсутність правового регулювання. Постанова існує, механізм визначений.

Проблема полягає у співвідношенні:

• норм права,

• реальної безпекової ситуації,

• технічної можливості реалізації.

Фактично виникає розрив між нормативною моделлю та умовами воєнного часу.

---

Типові хибні уявлення ▪️

❌ «Постанова №815 гарантує автоматичну компенсацію»

Постанова не встановлює автоматичного механізму виплат.

Вона лише визначає можливість дистанційного обстеження. Рішення про компенсацію ухвалюється після встановлення факту та ступеня пошкодження.

---

❌ «Якщо комісія не виїхала — держава відмовила»

Відсутність виїзду не означає відмову.

У багатьох випадках йдеться про відсутність достатніх даних для прийняття рішення, а не про офіційне відхилення заяви.

---

❌ «Супутникових знімків завжди достатньо»

Супутникові матеріали можуть бути допоміжним доказом, але вони не замінюють повноцінної оцінки пошкоджень.

---

❌ «Постанова не працює»

Формально механізм діє.

Проблема полягає у складності його застосування в умовах воєнного часу, коли безпекові обмеження можуть блокувати технічну реалізацію.

---

❌ «Якщо дистанційне обстеження неможливе — право втрачено»

Право на компенсацію не припиняється.

Йдеться про затримку у встановленні факту пошкодження, а не про втрату майнового права.

---

Що потребує подальшого вдосконалення

Дискусії у суспільстві та звернення громадських організацій стосуються необхідності:

• уточнення процедур погодження використання БПЛА;

• розширення альтернативних способів доказування;

• створення централізованих технічних груп;

• чіткого алгоритму дій у випадках, коли дистанційне обстеження об’єктивно неможливе.

Йдеться не про скасування механізму, а про його адаптацію до реалій війни.

Корисна інформація та аналітика

Якщо ви хочете глибше розібратися в механізмах компенсації та захисту своїх прав, рекомендуємо ознайомитися з нашими профільними матеріалами:

• 🏠 Житло на ТОТ і люди за кордоном: що змінює законопроєкт №11161 — розбір того, чи дійсно вціліле майно прирівняють до зруйнованого.

• 📋 Реєстр збитків: як подати заяву та яких помилок варто уникати — покрокова інструкція щодо міжнародного механізму фіксації втрат.

Також ми зібрали для вас актуальну базу документів, на основі яких приймаються рішення: 👉 Нормативно-правова база щодо компенсацій за житло